-
1 trail
1. n1) слід, відбиток2) слід (людини, тварини)3) стежкаblazed trail — амер. проторована доріжка; уторований шлях
to blaze the trail — а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки
6) іти новими шляхами; бути новатором (піонером)4) переслідування, полювання по сліду5) бот. сланкий пагін6) військ. хобот лафета7) військ. положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»8) ав. лінійне відставання бомбиtrail blazer — а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі)
2. v1) іти по сліду, вистежувати2) прокладати шлях, протоптувати стежку4) наносити (бруд у хату)5) плентатися, іти позаду, відставати6) іти безладно7) звисати8) стелитися (про рослини)9) розм. заманювати; обманюватиto trail one's coat — триматися зухвало; лізти в бійку
* * *I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
2 trail
I [treil] n1) слід, хвістvapour /condensation/ trail — aв. інверсійний /конденсаційний/ слід
the engine left a trail of smoke [of dust]behind it — машина залишила після себе хмару диму [пороши]; трен, шлейф ( плаття)
a trail of clouds — шлейф хмар; звита; наслідки
2) слід ( людини або тварини); запах ( людини або тварини)false trail — помилковий слід (перен.)
in trail — aмep. гуськом, слід в слід; один за одним, в один ряд
planes flying in trail — літаки, що летять один за одним
a trail of blood from the house to the barn — кривава доріжка /-ий слід/ від будинку до комори
to be on the trail of smb — напасти на чий-н. слід
to get on /to hit/ the trail — напасти на слід [ср. тж. є;]
to get off /to lose/ the trail — втратити слід, збитися із сліду
to throw smb off the trail — збити кого-н. із сліду
to follow the trail — йти по сліду, висліджувати
3) стежка, стежинаblazed trail — aмep. уторована доріжка /-ий шлях/; to blaze the trail прокладати шлях в лісі, роблячи карби на деревах; йти новими шляхами, бути піонером /новатором/; the trail through the woods is overgrown with bushes лісова стежина заросла чагарником cпopт. траса; лижня
to break trail — прокладати трасу /лижню/; ( пройдений) шлях
the trail of Tamerlane — шлях Тамерлана, слідами Тамерлана
5) бoт. втеча6) війск. хобот лафета7) aв. лінійне відставання бомби8) гeoл. передній виступ раковини9) війск. положення у ноги ( зброї)to hit the trail — відправитися, виступити, вийти на шлях (перен.)
II [treil] vcandidates hitting the campaign trail — кандидати, вступаючі в передвиборну боротьбу; cл. провалювати, забиратися; [див.; тж. 2]
1) йти по сліду, висліджуватиto trail a deer [a criminal] — висліджувати оленя [злочинця]
to trail a fugitive to his hiding place — вислідити, де ховається втікач; слідувати (за ким-н., чим-н.)
we trailed the car in front of us — ми слідували за автомобілем, що їхав попереду
reporters trail him constantly — за ним хвостом ходять репортери; = від репортерів не відв'яжешся
2) прокладати шлях, протоптувати стежину3) тягнути, волочитиtrailing clouds of glory — несучи тягар /в ореолі/ слави
she trailed five children after her — вона тягнула за собою п'ятеро дітей; тягнутися, волочитися
her long train trailed in the mud — її довгий шлейф тягнувся по грязі; притягати
4) тягнутися, плентатися; відставати, йти ззадуthe old horse just trails along — стара коняка ледве ноги волочить; поступатися, бути в хвості
to trail the other candidates on the ticket — бути в хвості списку кандидатів; йти ззаду, відсиджуватися за спиною ( суперника на скачках)
5) тягнутися (утворюючи хмару, смугу)6) йти безладно, рухатися розкидано7) звисати, звішуватися (про волосся, нитки)locks trail over her eyes — волосся закриває їй очі; слатися ( про рослини)
creepers trailed over roofs and walls — повзучі рослини обвивали дахи, стіни
8) заманювати, одурювати; рекламувати ( по телебаченню)10) cпeц. тралити ( колоди)11) війск. тримати або нести у ноги ( зброю)trail arms! — до ноги! ( команд)
to trail one's coat — триматися зухвало, лізти в бійку
-
3 craw
n1) воло (пташине)2) знев. шлунок (людини або тварини)* * *[krxː]n2) шлунок ( людини або тварини) -
4 bulk
1. n1) величина, маса; об'єм; місткість2) великі розміри; велика кількість3) основна маса, більша частина (чогось)4) вантаж корабляto break bulk — починати розвантаження, відкривати люки перед розвантаженням
5) тех. корпус (будинку тощо)6) прилавок; кіоск7) розм. злодюжка; спільник злодія◊ in bulk — оптом
◊ bulk buying — оптові закупки
◊ bulk cargo — мор. насипний (наливний) вантаж
◊ bulk food — об'ємистий корм
◊ bulk mining — гірн. масова розробка надр
2. v1) зсипати, звалювати в купу; нагромаджувати, накопичувати3) визначати вагу вантажу (на митниці)□ bulk up — збільшуватися в обсязі; становити велику суму
* * *I [belk] n1) величина, маса, об'єм; великі розміри; велика кількістьto sell in bulk — продавати оптом; продавати товар без упаковки
2) основна маса, більша частина4) тex. корпус ( будівлі)5) арх. тіло ( людини або тварини)II [belk] a; спец. III [belk] v1) зсипати, звалювати в купу, нагромаджувати3) збільшуватися, ростиIV [belk] n1) прилавок; ларьок2) жapг. злодюжка, спільник злодія -
5 dentition
n1) прорізування (ріст) зубів2) розташування зубів3) збірн. зуби* * *n1) прорізування або ріст зубів3) зуби ( даної людини або тварини) -
6 innards
-
7 bulk
I [belk] n1) величина, маса, об'єм; великі розміри; велика кількістьto sell in bulk — продавати оптом; продавати товар без упаковки
2) основна маса, більша частина4) тex. корпус ( будівлі)5) арх. тіло ( людини або тварини)II [belk] a; спец. III [belk] v1) зсипати, звалювати в купу, нагромаджувати3) збільшуватися, ростиIV [belk] n1) прилавок; ларьок2) жapг. злодюжка, спільник злодія -
8 dentition
-
9 innards
-
10 corpus
n (pl corpora) лат.1) жарт. тіло, тулуб2) збірник; звід, зведення; кодекс (документів тощо)3) основний фонд (капітал)* * *n; (pl corpora)1) тулуб, тіло ( людини або тварини)2) зібрання, звід, зведення ( документів); кoмп. масив, сукупність3) основний фонд, капітал -
11 corpus
n; (pl corpora)1) тулуб, тіло ( людини або тварини)2) зібрання, звід, зведення ( документів); кoмп. масив, сукупність3) основний фонд, капітал -
12 craw
-
13 Кассирер, Ернст
Кассирер, Ернст (1874, Бреслау, нині Вроцлав - 1945) - нім. філософ, представник Марбурзької школи неокантіанства. Згодом К. частково відходить від ортодоксального марбурзького неокантіанства і наближається до ідей феноменології та філософської антропології. Загальний напрям праць К. - висвітлення історії логіки, історії науки, історії теорії пізнання як передісторії неокантіанства. Зокрема, К. створив теорію формування понять у природничих науках. Ці поняття, звільнені від усякої предметної субстанційності, стають поняттями про відношення або про функції. За їх допомогою дійсність зводиться до "рядів" функціональних відношень. За К., існує єдиний світ культури, ідеї практичного розуму, як і категорії, з регулятивних стають конструктивними. К. називає їх "символічними функціями", які репрезентують вищі цінності. "Символічні форми культури" (мова, міф, релігія, мистецтво, наука, історія) - це самостійні, не підпорядковані один одному засоби освоєння людиною світу, виявлення нею своєї сутності С. имволи є носіями і засобами комунікації значень, тому символічна культура забезпечує єдність усіх форм духовного сприйняття світу. Символи - це своєрідні "органи реальності". Замість того, щоб мати справу з речами, за К., людина в певному сенсі спілкується сама з собою. Вона настільки обплела себе лінгвістичними формами, художніми і релігійними ритуалами, що вже не може бачити чи знати нічого іншого, крім посередництва цього штучного середовища. У філософський обіг увійшло визначення людини як "тварини, що створює символи". Вагомим є внесок К. у дослідження проблеми міфу, який він розглядає як початкову стадію у розвитку символічних форм. Для міфу характерним є збіг образу й реальності; перетворення мови на самодостатній світ, у межах якого ім'я чи назва речі стають потужними самостійними чинниками впливу на дійсність. Якщо наукове мислення, за К., спирається винятково на поняття, то міфологічне й релігійне - на метафору.[br]Осн. тв.: "Проблема пізнання в філософії і науці Нового часу" (1906); "Субстанція і функція" (1910); "Філософія символічних форм". У 3 т. (1923 - 1929); "Філософія Просвітництва" (1932); "Детермінізм і індетермінізм у сучасній фізиці" (1936); "Дослідження про людину" (1947); "Міф держави" (1947). -
14 категорії
КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.М. Булатов -
15 trace
1. n1) звич. pl слід, відбиток (ноги тощо)to double on one's trace — заплутувати сліди (тж перен.)
to follow smb.'s traces — іти по чиїхось слідах
2) звич. pl сліди, залишки (чогось)no traces remained of the old castle — нічого (й сліду) не лишилося від старого замку
3) відбиток, результат, наслідок (чогось)4) незначна кількість (чогось)5) хім. сліди в аналізі; дуже мала кількість речовини6) амер. проторована стежка7) шлях, дорога8) риса9) запис (якогось самописного приладу)10) креслення на кальці11) траєкторія, траса12) трасування13) телеб. хід розгортки14) амер., військ. рівняння у потилицю15) посторонок16) буд. підкіс17) спорт. лижні18) вудкаto keep trace of smth. — стежити за чимсь
to force smb. into the traces — запрягти когось у роботу
to kick over the traces — вийти з покори, збунтуватися
to work in the traces — амер. а) працювати за шаблоном, іти протореним шляхом; б) працювати регулярно
2. v2) перен. намітити план дій (лінію поведінки)3) копіювати; знімати копію (тж trace over)4) калькувати (тж trace over)6) намічати, трасувати; провішувати лінію7) іти по слідах9) знайти сліди (ознаки)to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачено зв'язок
10) простежити, з'ясувати11) простежуватися; брати початок12) вбачати, знаходити14) роздивитися, розпізнати, розрізнити15) фіксувати, записувати (про кардіограф тощо)16) прикрашати візерунками* * *I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
16 trace
I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
17 рефлексія
РЕФЛЕКСІЯ ( від лат. reflexio - обернення назад) - самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення і дійсності. Першою Р. пробудженої свідомості, зафіксованою в Біблії, було те, що люди помітили - вони голі. Це дуже важлива риса, бо саме нею людина відрізняється від тварини - остання не знає сорому. Поглибленням даного спрямування думки є обернення її на весь духовний світ людини. Класичною є антична установка: "Пізнай самого себе", котра мала також зміст відходу від натурфілософії до антропології і робила індивіда головним предметом філософії. Подальший крок зробив Аристотель: дійшов найвищого поняття "мислення мислення". У своїй логіці він вперше дослідив його як систему понять і категорій, суджень, силогізмів, піддав критиці порушення логічних законів і вимог софістами і т. зв. діалектиками. В Повий час Локк переніс поняття Р. на пізнавальний процес як такий, розкрив її як джерело пізнання. Все воно походить від досвіду, а останній поділяється на два види: відчуття і Р. - внутрішнє сприйняття діяльності нашого розуму, з якої він отримує ідеї мислення, сумніву, віри, міркування тощо. Це джерело ідей людина має повністю всередині себе, і воно може бути назване внутрішнім почуттям. Вагому теорію Р. розробив Гегель. Він виділив і дослідив три загальних види Р.: Р. покладання, Р. зовнішня, Р. визначення. Покладання - це надання чому-небудь буття. Воно важливе тому, що в мисленні не можна рухатися, не визнаючи істинності того чи того положення. Зовнішня Р. називається ще обумовлювальною. Прикладами її є полярні категорії: позитивне передбачає негативне, і навпаки; так само форма і зміст, явище і сутність, конечне і безконечне тощо обумовлюють одне одного, не можна їх мислити окремо, ізольовано. Р. визначення виражається у визначеннях, розкритті властивостей предмета через відношення до інших предметів. Загальні види Р. - це форми співвідносності понять, думок, свідчення того, що вони не існують без взаємного зв'язку. Від них Гегель відрізняв більш конкретні - рефлексивні визначення. В формальній логіці і математиці звичайно наводиться одне з них і під рефлексивністю тут розуміють тотожність: А = А, або А є А. У Гегеля вона одна з багатьох: тотожність, відмінність, протилежність, суперечність, основа; до останньої належать: форма і сутність, форма і матерія, форма і зміст, також формальна, реальна і повна основа; завершуються рефлексивні визначення категорією умови: при наявності однієї або всіх умов чи обставин прихована суть, можливість переходять в існування, стають явищем. Інші групи рефлексивних визначень дають "Явище" і "Дійсність" (назви другого і третього розділів "Вчення про сутність" "Науки логіки" Гегеля, адже, на думку філософа, т. зв. сутності і є т. зв. Р.). В реальній дійсності не існує цілком ізольованих речей та істот, елементів, начал, причин тощо. Мислення розриває універсальні зв'язки, в яких вони знаходяться. Оскільки ж мислення прагне до об'єктивності, то повинно ці зв'язки відтворити в самому собі. Р. та її різновиди і є інтелектуальними засобами такого відтворення.М. Булатов
См. также в других словарях:
Тіло - плоть, воплочення — Хоч багатьом нині здається, що ці терміни майже синонімічні або що термін плоть майже непотрібний в українській мові, елементарне ознайомлення з біблійними й патристичними джерелами богослов я показує, що треба зберегти розрізнення в… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
тіло — а, с. 1) Матерія, речовина, що так чи інакше обмежена в просторі; окремий предмет у просторі. || мат. Частина простору, обмежена з усіх боків; те, що має довжину, ширину і глибину. Геометричне тіло. || В обчислювальній техніці – внутрішня частина … Український тлумачний словник
пухлина — и, ж. 1) Болюче припухле місце, здуття на шкірі людини або тварини. || Припухле місце біля очей. 2) Розрощення тканин, новоутворення в організмі людини або тварини. •• Бі/ла пухли/на ознака туберкульозного артриту. Доброя/кісна пухли/на пухлина,… … Український тлумачний словник
мумія — I ї, ж. 1) Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. || Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників. 2) перен., зневажл., лайл. Про малорухливу, худу або нездатну до сильних… … Український тлумачний словник
опік — у, ч. 1) Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим небудь гарячим. || Місце на тілі людини або тварини з таким пошкодженням. || Відчуття, схожі на ті, які викликає що небудь гаряче, їдке … Український тлумачний словник
рухатися — аюся, аєшся, недок., ру/шитися, шуся, шишся, недок. і док. 1) тільки недок. Перебувати в постійному русі (у просторі й часі). 2) недок. тільки ру/хатися. Переміщатися, пересуватися. 3) Перебувати в русі, залишаючись на тому самому місці. ||… … Український тлумачний словник
поза — I и, ж. 1) Положення тіла людини або тварини. || Положення, що його спеціально приймає той, кого малюють або фотографують. Прибирати позу. •• Патологі/чна по/за поза людини, яка спостерігається при деяких патологічних станах. 2) Частина… … Український тлумачний словник
рух — у, ч. 1) філос. Спосіб існування матерії, який полягає в безперервній зміні всього сущого і виявляється в безпосередній єдності перервності й неперервності простору і часу. 2) Процес розвитку, внаслідок якого відбувається зміна якості предмета,… … Український тлумачний словник
голова — и/. 1) ж. Частина тіла людини або тварини, в черепі якої міститься головний мозок. •• Ада/мова голова/ ент. великий нічний метелик із родини сфінксів. В голова/х коло голови, під головою або коло того місця, куди кладуть голову. Го/лову лама/ти… … Український тлумачний словник
смуга — и, ж. 1) Видовжена, обмежена чим небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін. || Довга риска, лінія на якій небудь поверхні. || Довгастий знак на тілі від удару. || Складка на шкірі … Український тлумачний словник
фігурний — а, е. 1) Зроблений у формі якоїсь тварини, птаха, квітки, візерунка тощо; який має складну форму. || Який має частини, деталі складної форми. Фігурні меблі. || Признач. для надання складної форми. Фігурні різці. || Який створює складну форму.… … Український тлумачний словник